- скоєння
- —————————————————————————————ско́єнняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
скоєння
Смотреть что такое "скоєння" в других словарях:
адміністративний — а, е. 1) Стос. до адміністрації (у 1 знач.). •• Адміністрати/вний акт акт органу державного управління, який встановлює, змінює або припиняє конкретні правовідносини. Адміністрати/вний аре/шт найсуворіший вид адміністративного стягнення;… … Український тлумачний словник
час — у, ч. 1) філос. Одна з основних об єктивних форм існування матерії, яка виявляється в тривалості буття. 2) Тривалість існування явищ і предметів, яка вимірюється століттями, роками, місяцями, годинами, хвилинами і т. ін. || мист. Один із трьох… … Український тлумачний словник
віктимний — а, е. Стос. до віктимності. •• Вікти/мна поведі/нка легковажна, аморальна або протиправна поведінка потерпілого, що стала приводом для скоєння злочину … Український тлумачний словник
мотивація — ї, ж. 1) Сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось; мотивування. 2) Доведення необхідності скоєння певних вчинків. 3) Заохочення учнів до вивчення певного предмета, дисципліни, пояснення необхідності навчання у школі … Український тлумачний словник
рецидив — у, ч. 1) мед. Повернення або повторення хвороби в типовій формі зразу після одужання або в період одужання. 2) Повторний вияв чого небудь. 3) юр. Повторне (чи неодноразове) вчинення злочину. •• Пенітенціа/рний рециди/в повторне скоєння будь якого … Український тлумачний словник
швайґґельд — Швайґґельд: плата за мовчання (з нім.), тобто корупційна послуга за недонесення про зловживання або ж скоєння злочину [52] … Толковый украинский словарь
Харьковская психологическая школа — Харьковская психологическая школа группа психологов и система неформальных личных связей между специалистами в целом ряде психологических и смежных с ними дисциплин (напр., психиатрия, социальная гигиена, психогигиена, рефлексология,… … Википедия
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
винний — I ви/нен, ви/нна, ви/нне. 1) Який вчинив що небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. || Який є причиною чого небудь. || у знач. ім. ви/нний, ного, ч. Той, хто скоїв злочин, провинився у чому небудь; винуватець. 2) Який має борг. II а, е … Український тлумачний словник
каменувати — у/ю, у/єш, недок. Закидати, побивати камінням за скоєні злочини чи гріхопадіння … Український тлумачний словник
